15: Як Російська імперія споювала, щоб легше рекрутувати. Частина 1.
Так алкоголь став не лише джерелом податків, а знаряддям для рекрутчини. Імперія вливала покору — спочатку в горло, потім у голову...
Рекрутчина — це коли селян забирали на службу не на рік і не на три. На двадцять п’ять років. Для общини це означало втрату робочих рук, борги, розпад сімей. І напруга постійно кипіла.
Щоб ця напруга не вибухнула, влада залишала один «клапан» — алкоголь. Шинок у селі був не просто торгівлею, а механізмом керованої покори: там розчиняли гнів, борги, страх. П’яна громада — роз’єднана громада, з якої легше «виділити» когось у рекрути.
Коли ж у 1858–1859 роках громади вирішили більше не пити — почались тверезницькі бунти. І держава відповіла показово: солдати силоміць відкривали продаж і навіть заливали горілку через воронку тим, хто відмовлявся пити.
Це був не просто акт жорстокості. Це був ритуал підкорення: якщо тебе можуть примусити пити, тебе потім легко примусять і служити.
Так алкоголь став не лише джерелом податків, а знаряддям для рекрутчини. Імперія вливала покору — спочатку в горло, потім у голову.